Крістіан Зубіллага - один з небагатьох аргентинських гонщиків, який наважився вирушити за здобуттям досвіду до Європи. Відразу після приїзду прийняв участь в перших у кар'єрі офіційних міжнародних змаганнях під егідою FIM, а згодом відвідав і Україну.

   Своїми враженнями "Зуббі" люб'язно сьогодні ділиться з українськими фанатами!

- Крістіан, як виникла ідея приїхати до Європи?

 Я дуже довго планував цю поїздку, а тут ще й наша Федерація отримала одне місце на кваліфікацію Особистого Чемпіонату Світу серед юніорів. Жодної миті навіть не роздумував! Дуже вражений рівнем учасників світової першості. Собі поставив завдання здобути необхідний досвід і навчитися чогось новому у спідвеї.

 - Що вразило тебе найбільше?

 Це мій перший візит до Європи. Тут спідвей живе абсолютно іншим життям, ніж в Аргентині. Мені все дуже подобається і сподіваюсь, що повернуся сюди ще не один раз!

 - Тобі вже вдалось виступити у декількох змаганнях. Де сподобалось найбільше?

 Так, провів уже декілька гонок. Найбільше запам'яталась остання з них в Рівному. Звісно, ще потрібно багато працювати, щоб вийти на рівень місцевих гонщиків. Та за цим я і приїхав сюди, а оцінювати себе вже буду у наступному сезоні.

 - Як швидко пройшов період акліматизації?

 Якщо відверто, думав, що буде набагато гірше і складніше. Добре, що маємо багато друзів у Європі, які дуже допомагали в ситуаціях, коли у чужій країні не знаєш мови і людей. Зараз вже впевнено можу заявити, що період акліматизації позаду і я готовий до подолання нових життєвих бар'єрів.

 - До приїзду в Україну ти був знайомий з Стасом Мельничуком і Віталієм Лисаком. А що ще знав про Україну і український спідвей?

 Ми виступали разом під час Відкритої першості Аргентини, багато спілкувалися. Та великих знань про Україну у мене не було. Тут все по-іншому. Добре, що у нас з хлопцями теплі відносини, і я дуже сподіваюсь, що і цього року вони приїдуть до нас на змагання.

 - Що найбільше тебе вразило на Україні?

 Я відразу полюбив місцеву публіку. Вона схожа на аргентинську - весела і дружня. Було дещо незвично, коли після змагань велика кількість вболівальників хотіли сфотографуватися і отримати автограф. В цей момент у нас не було мовного бар'єру - ми розуміли один одного мовою спідвею! У них дуже багато пристрасті до спідвею, що не може не імпонувати. Мені дуже приємно було провести час тут і з радістю повернуся сюди. Що найбільше запам'ятається, так це краса ваших дівчат - вони неймовірні!

 - А як тобі українська кухня?

 Я не мав змоги по-куштувати усі українські страви через брак часу. В основному, харчувався локшиною. Та кращого кухаря, ніж моя мама, всеодно немає).

 - З Факундо Альбіном мешкаєте разом?

 Так, нам виділили квартиру в Жешуві. Тут я також придбав нову техніку. Добре, що мешкаємо разом - ми багато спілкуємося, що дуже допомагає. На жаль, уже незабаром мені доведеться повернутись в Аргентину. Та впевнений, що сумувати Факундо не дадуть наші польські друзі.

 - Не думав над тим, щоб залишитися довше у Європі?

 Бажання є, але потрібно повертатися на батьківщину. По законодавству термін мого перебування в Європі підходить до завершення. Для того, щоб уникнути непорозумінь, необхідно підписати контракт з якимось клубом. Поки-що пропозицій не надходило.

 - Хто є твоїм кумиром у спідвеї?

 Є дуже багато гонщиків високого рівня, які мені імпонують. Та моїм ідолом є Ніколас Коватті. І не тому, що він аргентинець. Я вважаю, що він гонщик світового рівня, який сам добився дуже багато чого у Європі.

 - Як оцінюєш ситуацію спідвею в Аргентині? 

 Спідвей у нас переживає далеко не найкращі часи. В поточному році відбулися лише одні змагання. Цього надто мало. Дуже складна ситуація з запчастинами, яких катастрофічно бракує.

 - Проте Відкрита першість Аргентини включає в себе 10-11 етапів. Для прикладу, в Україні за сезон проводиться 8-9 турнірів...

 Так, але у ваших хлопців, які добре себе зарекомендовують, є можливість виступати за кордоном. У тій же Польші, для прикладу. У нас немає такої можливості.

 - Приїхавши до Європи ти придбав техніку самого Нікі Педерсена. Відчув якусь різницю між нею і мотоциклами, на яких виступав до цього?

 Звісно! Довелось чимало попрацювати над тим, щоб вивчити її і звикнути. На сьогодні вже можу впевнено говорити про те, що мені це вдалося. Дуже добре почуваюся на цьому мотоциклі, що підтверджують і останні результати.

 - Чи плануєш в недалекому майбутньому знову повернутися до Європи?

 Так. Сподіваюсь повернутись уже наступного року. Як я уже відмічав, в Аргентині немає великої кількості змагань. А я дуже хочу отримувати якможна більше змагальної практики.

 - Розкажи трошки всім нам, як розпочиналася твоя кар'єра у спідвеї?

 Розпочав займатись чотири роки тому. Два роки їздив у категорії 200-кубових. Завдяки вдалим результатам пересів на 500-кубовий мотоцикл.

 - Хто допомагав тобі робити перші кроки у цьому виді спорту?

 Моїм першим наставником і меценатом був батько. Він, як і вся моя родина дуже багато робить для того, щоб я продовжував займатись улюбленою справою. Також деякі люди з нашого містечка часом допомагають. Загалом, всі по-трошки! За що їм всім величезна подяка від мене!

 - Чи не намагалися рідні і близькі люди відмовити тебе від далекої подорожі в Європу?

 Ні, навпаки - всі дуже зраділи, коли дізналися, що мені випав такий шанс. Тато дуже хотів їхати зі мною, проте не позволила його робота. Я дуже сподіваюсь, що коли-небудь ми приїдемо сюди разом, і він буде підтримувати мене на змаганнях в Європі.

 - Ну і заключне запитання! Твої мрії пов'язані зі спідвеєм, чи є ще якісь?

 Тільки спідвей на даному етапі! Більш за все мрію про підписання професійного контракту з польським клубом і мати регулярну практику в Європі. Це - моя найпотаємніша мрія в даний момент!

 - Ну що ж, від імені всіх українських вболівальників хочеться побажати, щоб у найближчому майбутньому твої мрії обов'язково здійснилися!

 Дуже вдячний вам! Сподіваюсь, з українськими вболівальниками будемо зустрічатися частіше!

Олег Кульбаченко

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ:

vk.com/speedway24

facebook.com/speedway24.at.ua