Перед стартом престижного Кубку Ове Фудіна представляємо вашій увазі деяку статистику цього турніру, який розпочинає свою історію в 2001 році, коли було вирішено Світовий парний чемпіонат переформатувати у Командний Кубок Світу.

   Перш за все дам відповідь на питання: Чому цей кубок носить ім’я відомого шведського гонщика Ове Фундіна? Все дуже просто - це просто легенда світового спідвею, на якого до цих пір рівняються гонщики багатьох країн світу. І справді, на такий послужний список варто рівнятися.

   Титули Ове Фундіна: Особистий чемпіонат світу: 1 - місце - 1956, 1960, 1961, 1963, 1967; 2 - місце - 1957, 1958, 1959; 3 - місце - 1962 1964, 1965. 5-ти разовий чемпіон Європи; 6-ти разовий Командний чемпіон світу; 3 разовий чемпіон Скандинавії; 10-разовий чемпіон Швеції і 1 раз був чемпіоном Англії. З 1956 по 1965 воістину було десятиліття Ове Фундіна в світовому спідвеї.

   Більше всього фінали цього турніру відбувалися у Польщі – 6 разів, Данії – 4, Великобританії – 3 (четвертий фіналвідбудеться цього року у Манчестері), і всього по одному разу фінал проводився у Швеції та Чехії.

   Серед міст рекордсменом у проведенні фіналів є датський Воєнс, який приймав фінал 4 рази. Двічі фінали проходили у польських Вроцлаві та Лєшно (доречі, на стадіоні імені Альфреда Смочика перемогу завжди святкували поляки). У всіх же інших містах фінал проводився лише по одному разу, причому жоден з них не приніс золотих нагород господарям турніру.

   Тепер настав час розібрати успіхи та невдачі безпосередньо самих команд. І розпочнемо ми з команд-невдах, тобто тих збірних, яким за всю історію проведення ККС так і не вдалося вийти до фінальної стадії розіграшу Кубку. Однією з таких збірних є наша Україна, а компанію нам складають збірні Норвегії, Франції та Австрії. Будемо сподіватися, що колись ми побачимо всі ці команди у фіналі, який проводитиметься або ж на рівненському «Мототреці», або на червоноградському «Гірнику». А поки ми мріємо про це, розглянемо національні команди у яких більше всього медалей різного ґатунку. І цей ТОП-список очолює збірна Польщі, у якої аж цілих 6 золотих медалей, 3 срібні і одна бронзова. І загалом 10 медалей. Більше лише у датчан - 12 (4 золотих, 5 срібних і три бронзові) та шведів - 11 (3,2,6), далі іде збірна Австралії у якої 9 медалей (2,4,3) значно відстали від четвірки титулованих суперників англійці, у яких жодної золотої і по одній срібній та бронзовій медалі та росіяни, яким титанічною працею їхнього капітана Еміля Сайфутдінова вдалося у 2012 році здобути бронзову медаль. Найбільше медалей одного ґатунку – 6 мають шведи, правда вони лише бронзові, але суті справи це не змінює. До слова, безпосередній учасник цьогорічного фіналу збірна Великобританії, як вже було зазначено, досі не завойовувала золото ККС. Можливо, в цьому році на манчестерській доріжці їм поталанить і традиції не здобуття золотих медалей господарями фіналу буде змінена?

   Тепер розглянемо топ-медалістів серед гонщиків.

   Рекордсменом є поляк Ярослав Хампель, який був у складі "Кадри" під час завоювання нею усіх золотих медалей (2005, 2007, 2009, 2010, 2011, 2013). Попри те, що «Малий» вже з’явився на зеленогурській доріжці, наслідки минулорічної травми лишають його можливості допомогти своїй збірній у цьогорічному розіграші Командного Кубку світу. Це дає можливість найближчим конкурентам хоча б наблизитися на відстань однієї медалі до віце-чемпіона світу 2013 року і зрівнятися по цьому показнику з п’ятиразовим Командним чемпіоном світу Томашом Голлобом  (2005, 2007, 2009, 2010, 2011), який офіційно у цьому році попрощався з  польською «Кадрою». Такими гонщиками є чотириразові чемпіони світу Нільс Крістіан Іверсен (2006, 2008, 2012, 2014) і Нікі Педерсен (2006, 2008, 2012, 2014). Четверту золоту медаль може здобути і швед Андреас Йонссон  (2003, 2004, 2015) і цим увійти до історії Швеції.  Дві золоті нагороди також на рахунку шведсько-бразильського гонщика Антоніо Ліндбека (2004,2015). До речі, у складі четвертої збірної у медальному рейтингу - Австралії, немає жодного гонщика із золотою медаллю. Можливо, саме цей факт допоможе через 14 років здобути Кубок Ове Фундіна для країни, в якій, як писав Микуха-Маклай,- люди ходять догори ногами! Час покаже!

Андрій Мартинюк

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ:

vk.com/speedway24

facebook.com/speedway24.at.ua