Перед стартом останньої гонки в сезоні, у стані лєшненських «биків» відбувалися ілюзіоністські фокуси із зникненням людей, яким би позаздрив сам Девід Коперфілд. Хто зникав і чому? А найголовніше - чому ця ситуація заволоділа увагою і керівництва, і гонщиків «Унії» Лєшно, а не аналіз провального сезону у виконанні діючих чемпіонів Польщі, у складі яких три гранпрісти і чемпіон Європи? Спробуємо розібратися у цій статті. Хоча, через часту зміну версій своїх дій її учасниками це буде не просто.

   Отже, все розпочалося минулого четверга, коли президент клубу Пьотр Рушецькі у телефонному режимі повідомив Нікі Педерсена про його участь у недільній гонці. І на цьому нормальний хід подій у цій історії і завершується.

   У попередньому складі «Уніїї» числився капітан Тобіас Мусєляк, а імені датчанина навіть і близько не було. Але Нікітос спокійно відкатав третій фінал SEC у Тольятті, провівши найуспішнішу гонку у циклі цього розіграшу (завершив гонку наїздом на стартову стрічку у заїзді «останнього шансу»), і разом зі своїм одноклубником Емілем Сайфутдіновим направився до Лєшно. Відстань між Тольятті і Лєшно, по моїм даним - 2588 кілометри. Після наведеної цифри стає зрозуміло, що подолавши таку відстань за відносно короткий термін Педерсен їхав не відбувати номер, а здобувати цінні пункти для свого «зесполу». Так, звичайно «бики» провалили цей сезон, але на останок варто таки було б гучно стукнути на прощання дверима хоча б заради тої купки вірних вболівальників на трибунах…

   Але все сталося, як сталося. І як тільки Педерсен розпочав розвантажувати свою техніку, менеджер команди Адам Скурніцкі повідомив датчанина, що він сьогодні не поїде. Реакція запального Педерсена не змусила себе чекати – спричинився справжній балаган, під час якого спочатку зник "Скура" і з’явився Янковські, а потім підтриманий всіма гонщиками команди, окрім Нікі, повернувся Скурніцкі. В «ритмі вальсу» довелося вже разом зі своїм бусом зникати з боксів Педерсену, щоб звільнити місце для «Тофека». Під час самої гонки розвернулися спідвейні «качелі», в яких перемогу здобули гості.

   Їзда юного капітана «биків» була «дуже ефективною» - цілих 2 пункти з бонусом. Але, звичайно, свій вибір менеджер команди може виправдати саме капітанською пов’язкою останнього. В даному випадку поставимо питання з іншого боку - а чому було б капітаном не зробити Павліцкі, який значно краще проводить сезон?

   А поки це питання витає у повітрі у пошуках адресата, повернемося до нашого кіно, яке виявилося сіквеллом і мало не менш цікаве продовження, ніж початок.

   Після гонки розпочалися традиційно розбірки «А хто ж винен?». Спочатку це питання було на рівні президента і менеджера, але оскільки перший твердо сидить у своєму кріслі, а під останнім воно добряче хитається, почали з’являтися нові, доволі цікаві версії.

   Версія перша: травма Сайфутдінова. Під час гонки у Тольятті росіянин справді зазнав доволі неприємного падіння. Але ж одразу поступила з вуст самого гонщика інформація, що все добре завершилося і тому слова Скурніцкі про можливість замінити травмованого Еміля Педерсеном не витримує ніякої критики.

   Версія друга: погана форма датчанина. Так, звичайно Педерсен зараз не той, що минулих сезонів, але я вже приводив розрахунок відстані між містами і беззаперечним фактом є більш вдалий результат Нікі в порівнянні з Мусєляком в разі участі датчанина у цій гонці.

   Версія третя: конфлікт менеджера і гонщика. На мою думку, це реальна причина відсутності Педерсена у заявці команди. Як зізнався Скурніцкі: «Ще до старту сезону не бачив Педерсена у команді». А різка відповідь Нікі Педерсена, в якій він назвав менеджера клубу боягузом і закликав поводитися як чоловік, говорить про те, що натягнутість у їхній відносинах була вже давно і чекала лише моменту виходу емоцій на зовні.

   Словом, в історії мало спортивного, а більше людського. І тому, як тільки розпочнуться гонки плей-офф, пристрасті в Лєшно вляжуться, а до моменту, коли стане відоме ім’я нового Командного чемпіона Польщі світова спідвейна спільнота і не згадає цієї комічної історії.

   P.S: До речі, «Унія» Лєшно повинна згідно регламенту поборотися по завершенню сезону за «виживання» в Екстралізі з 2-гою командою ліги Найс. Якщо другим у лізі Найс стане даугавпілський «Локомотив», сенс проведення цих гонок просто відпаде, оскільки "не-польську" команду в найкращій лізі світу, м’ягко кажучи, ніхто не чекає...

Андрій Мартинюк