Спідвейний сезон в Україні завершувався 2 жовтня на рівненському мототреці змаганнями серед пар. Участь у них взяли спортсмени з України та Польші, які подарували багато позитивних емоцій вболівальникам. Приємно вразила і організація турніру, яка, в порівнянні з попередніми змаганнями, була на досить пристойному рівні. Та про все - за порядком!

   Відразу по приїзді на мототрек першим, що кинулось в очі - якість підготовки доріжки. В попередніх гонках організаторам ніяк не вдавалось підібрати необхідні "налаштування" під неї, чим неодноразово отримували через це велику кількість критики від самих спортсменів і вболівальників. Цього ж разу "полотно" не розсипалось, "тримаючись" практично до фінального заїзду. Цей факт відзначили після гонки всі спортсмени, а вболівальники ледь не вперше у цьому році пішли по домівках без "шару пилу" на одязі і каміння в кишенях! 

   Також вперше у сезоні була реальна можливість розпочати ВЧАСНО змагання. Та тут уже втрутились обставини, які від організаторів не залежні - з проблемами на українсько-польському кордоні зіштовхнулись Станіслав Бужа і Марцін Ремпала. Рівно в 16:00 вони прибули на мототрек, то ж довелось ще півгодини зачекати, поки підготується їхня техніка. 

   Загалом, оцінити рівень підготовки до цих змагань можна лише позитивно. Помітно було, що робота "над помилками" була ретельно проведена і проаналізована. З цією думкою погодились і спортсмени, про що Ви зможете прочитати нижче.

   До самого недільного ранку в таємниці тримали і склади пар. Формувались вони зранку, і були складені таким чином, що явного фаворита визначити перед початком гонки було практично нереально. І за це - ще один респект організаторам! Інтриги, яка до заключного заїзду основної серії була присутня, не було уже досить давно. Що й казати, якщо перед останньою, п'ятою серією стартів, на нагороди претендували усі пари, окрім дуету Росощук/Лопачевські, гонка в яких явно не заладилась. 

   Серед уже звичних останнім часом спортсменів, які регулярно виступають на доріжках Червонограда і Рівного, вболівальникам випала можливість побачити "на ділі" і зірку світового масштабу. Гжегож Валасек гостинно погодився прибути до України, пам'ятаючи теплий прийом українських фанатів під час першого його виступу на нашій землі. Протягом усієї гонки було помітно, наскільки спокійно і розважливо знаменитий польський гонщик підходив до кожного заїзду, чотири з яких виграв "за явної переваги". Нав'язати гідну боротьбу йому вдалось лише улюбленцю місцевої публіки Стасу Мельничуку, який і став тим єдиним, кому вдалось відібрати очки в Гжегожа.

   За регламентом змагань, після 15-ти заїздів до фіналу виходила найкраща пара, а другий фіналіст визначався між двома найступними в протоколі парами у "баражі". То ж запекла боротьба на доріжці розпочалась відразу. В першій серії максимум очок здобули для пари здобули Павел Месьонц і Віталій Лисак. Не впорався з надмірним бажанням у другому заїзді Дмитро Мостовик, який при спробі атаки у другому віражі не втримав рівновагу, вперше випробувавши на міцність свої кості і деякі деталі техніки. Гжегож Валасек у третьому заїзді продемонстрував майстер-клас вболівальникам, Андрію Кобріну і Стасу Бужі. Падіння зазнав Марко Левишин. 

   В другій серії змагань перемоги також здобували виключно поляки - Валасек, Хжановські і Бужа. Особливих несподіванок тут не було, якщо не врахувати другу поспіль "одиничку" на рідному треці Мельничука. Про свій слабкий старт у цій гонці Стас поділився враженнями під час однієї з перерв:

 - "Якщо чесно, досить втомлений останнім часом. Сезон видався напруженим, а сили - не безкінечні..."

   І відразу після цього і прийшла до нього перша перемога! На початку третьої серії Стас разом зі своїм напарником у цій гонці Марціном Ремпалою "привезли" Міхала Лопачевського і Міхала Новінського, який замінив Макса Росощука. Чергову перемогу здобув Валасек, хоча його і намагався активно пресингувати Дмитро Мостовик. В 9-му заїзді Віталій Лисак несподівано для багатьох залишив за своєю спиною Кобріна і Бужу. І це при тому, що партнер "Чебура" Павел Месьонц, зазнавши падіння, нічим не міг допомогти рівнянину.

   Після трьох серій ситуація в турнірній таблиці була просто неймовірною в плані інтриги і боротьби: 11 пунктів у своєму активі мали Бужа/Кобрін, а по 10 відразу чотири (!) дуети - Лисак/Месьонц, Хжановські/Мостовик, Мельничук/Ремпала і Левишин/Валасек.

   В 10-му заїзді дефект Месьонца практично позбавив його з Лисаком шансів на боротьбу за нагороди. Далі другу перемогу в гонці святкував Стас Мельничук, коли у впертій боротьбі випередив Валасека. Завершилась серія черговою впевненою перемогою пари Бужа/Кобрін, тоді як Росощук і Новінські (був резервним у цій парі) вкотре попали "під роздачу". 

   Заключна серія розпочалась з неприємного падіння Мостовика і Кобріна. При вході у зловісний другий віраж Діма не розрахував дистанції, "в'їхавши" в заднє колесо Андрія. На доріжці з'явились дві карети швидкої допомоги. В цей час ледь не дійшло до конфлікту між менеджером Дмитра і командою Кобріна, які дуже активно і агресивно почали висловлювати своє незадоволення діями молодого гонщика. Звісно, зрозуміти їхню реакцію можна - Андрій ще донедавна заліковував травму руки, і враховуючи важкість падіння, була чимала ймовірність її рецидиву. На щастя, все обійшлось - Кобрін мужньо пішов готуватись до перезаїзду, тоді як винуватець зупинки заїзду обійшовся забоями. В перезаїзді Бужа випередив Хжановського, якого більшу частину заїзду за своїми плечами віз Кобрін. Подвійна перемога пари Мельничук/Ремпала вивела їх до баражу, а в заключному старті основної частини турніру таким же "макаром" пройшли туди Левишин/Валасек. 

   Пряму перепустку до фіналу вибороли Бужа і Кобрін. В "бараж" потрапили Мельничук/Ремпала і Левишин/Валасек. І тут розпочалось те, чого мало хто очікував. Після довгих вмовлянь і перемовин, від участі в заїзді відмовився Станіслав Мельничук. У цій ситуації досить професійно і "етично" повів себеГжегож Валасек - він також відмовився їхати в заїзді, хоча уже перебував на самому виїзді з "боксів", даючи можливість у рівних умовах визначити кращого між Марцином Ремпалою і Марком Левишином. Звісно, що клас і майстерність поляка значно переважають ці ж компоненти юного рівнянина, тому і сенсації не сталось - у фінал зусиллями Ремпали пройшов його дует з Мельничуком. 

   Однак, в цей час вся техніка Стаса уже перебувала за межами мототреку. Його команда навідріз відмовилась продовжувати виступи, то ж у фіналі одинокому Ремпалі нічого не залишилось, як капітулювати перед парою Бужа/Кобрін. 

   Під час нагородження "Клуб Вболівальників Рівненського Спідвею" спільно з мером Рівного Володимиром Хомко повинні були вручити "Грант для кращого рівненського гонщика 2016 року" Станіславу Мельничуку, який виступив у всіх без виключення змаганнях на рівненському мототреці і виборов при цьому найбільшу кількість очок - 66. Однак, за нашою інформацією, вручення цього призу було перенесено на невизначений термін, а причини називають різними... На думку багатьох, саме цей факт і став причиною відмови від участі у вирішальних стартах Стаса. Від коментарів даної ситуації спортсмен відмовився. Також, міський голова Рівного уже пообіцяв організаторам свою підтримку у наступному році, що не може не радувати усіх прихильників "чорного спорту"!

1. Пара – 5: 20 - 1 місце

  9. Станіслав Бужа (1,3,1,3,3) 11+3

10. Андрій Кобрін (2,2,2,2,1) 9+2

2. Пара – 4: 19 - 2 місце

  7. Станіслав Мельничук (1,1,3,3,2) 10

  8. Марцін Ремпала (3,д,2,1,3) 9

3. Пара – 6: 17 - 3 місце

11. Марко Левішин (в,1,0,0,2) 3

12. Гжегож Валасек (3,3,3,2,3) 14

4. Пара – 3: 16

  5. Томаш Хжановські (2,3,1,3,2) 11

  6. Дмитро Мостовик (в,2,2,1,п) 5

5. Пара – 1: 13

  1. Віталій Лисак (2,0,3,2,0) 7

  2. Павел Месьонц (3,2,п,д,) 6

6. Пара – 2: 5

  3. Максим Росощук (0,0,1,0)

  4. Міхал Лопачевські (1,1,1,1)

13. Міхал Новінські (0,0)

Заїзди:

  1. Месьонц, Лисак, Лопачевські, Росощук

  2. Ремпала, Хжановські, Мельничук, Мостовик (в)

  3. Валасек, Кобрін, Бужа, Левішин (в)

  4. Валасек, Месьонц, Левішин, Лисак

  5. Хжановські, Мостовик, Лопачевські, Росощук

  6. Бужа, Кобрін, Мельничук, Ремпала (д)

  7. Мельничук, Ремпала, Лопачевські, Новінські

  8. Валасек, Мостовик, Хжановські, Левішин

  9. Лисак, Кобрін, Бужа, Месьонц (п)

10. Хжановські, Лисак, Мостовик, Месьонц (д)

11. Мельничук, Валасек, Ремпала, Левішин

12. Бужа, Кобрін, Росощук, Новінські

13. Бужа, Хжановські, Кобрін, Мостовик (п)

14. Ремпала, Мельничук, Месьонц, Лисак

15. Валасек, Левішин, Лопачевські, Росощук

Заїзд останньої надії:

Ремпала, Левішин

Мельничук і Валасек – не стартували

Фінал:

Бужа, Кобрін, Ремпала

Мельничук – не стартував

   СТАТИСТИКА ГОНКИ

Україна - Польша - 35:55

   Доріжки...

   Після гонки вдалось поспілкуватись з декількома учасниками. Всі вони залишились задоволеними організацією, а ось своїми результатами - далеко не кожний...

   Віталій Лисак: "Був би задоволений результатом, якби не прикре падіння в другому старті. Загалом, суперники були майже всі одного рівня. Було дуже цікаво змагатися з ними. Вважаю, що рівень організації гонки заслужив на увагу - організатори добре підготовили доріжку, на якій можна було на рівних боротись і перемагати більш досвідчених спортсменів".

   Максим Росощук: "Результату не показав, як такого, взагалі. Дуже розчарований... Зіткнувся з масою проблем, підвела техніка... Шкода, що не зміг нав'язати суперникам боротьбу".

   Марко Левишин: "Трошки завадило мені падіння, коли під час атаки Станіслава Бужі не розрахував дистанцію... Хотілось показати кращий результат. Під час падіння трошки пошкодив зв'язки колінного сухожилля, та все ж через біль, хоч і важко було, та продовжив гонку. Рівень суперників був дуже високим - десь не вистачало мені досвіду, десь техніки... "

   Після падіння Дмитра Мостовика у 13-му заїзді своє незадоволення діями підопічного висловив Геннадій Бугаєнко: "Так їхати не можна! Практично в кожній гонці наступаємо на одні й ті ж "граблі". Потрібно припинити "вбивати людей на доріжці"... В іншому ж випадку можна і самому потрапити "під роздачу", і не відомо, як це може завершитись. Потрібно більш розсудливо думати над кожною ситуацією. Хоча, в плані бажання і жаги до боротьби, Діма, як завжди, молодець - тут претензій до нього немає..."

   Своє бачення з цього приводу, а також по гонці і загальному стану речей в українському спідвеї висловив Петро Григорович Федик: "Гонка склалась дуже цікаво. Була у більшості заїздах боротьба, якої останнім часом так бракує нашим вболівальникам. Те, що роблять для спідвею зараз у Рівному - велика справа. Єдине, чого дуже хочеться - щоб побільше уваги приділяли саме нашим вітчизняним спортсменам. Чомусь так вже склалось, що приїжджають поляки, і їм потрібно заплатити набагато більші гонорари, ніж місцевим гонщикам. Сьогодні Гжегож Валасек приїхав на гонку... Так, я все розумію - одна з легенд польського спідвею і все таке... Але, за ті кошти, які йому пообіцяли організатори, на мою думку, краще було б організувати турнір суто для українських юніорів, а, можливо, і не один... Щодо епізоду в 13-му заїзді, хочу побажати Дмитру особисто, і всім остальним - потрібно пам'ятати, що заїзд складається з чотирьох кіл, а вся гонка - з п'яти заїздів... Іноді краще приїхати четвертим, але живим і неушкодженим... "

   Про події в закритому парку після змагань і нагородження говорити не будемо... Просто хочеться побажати тим людям і їхнім "соратникам", які весь свій потенціал "втопили в оковитій" і благополучно продовжуть це робити і зараз, щоб не робили когось винними у своїх бідах... На сміх і розсуд великої кількості людей вони уже потрапили, не думаючи про те, як дивитимуться їм же в очі далі після усіх цих подій "за кулісами"...

О.Кульбаченко

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ:

vk.com/speedway24

facebook.com/speedway24.at.ua