В сезоні 2017 року явним лідером по більшості показниках в серії Гран-Прі став чемпіон світу Джейсон Дойл. Однак, дивлячись на гонорари, які отримав австралієць і решта учасників за весь цикл, виникає логічне і давнє запитання - чи насправді Гран-Прі варто називати Особистим Чемпіонатом Світу?

   Явний лідер сезону Джейсон Дойл, не дивлячись на свою суттєву перевагу по більшості показниках, не зумів отримати винагороду за старання і біль навіть 100 тисяч американських доларів. Порівнюючи заробітки тих же футболістів у клубах середнього рівня, показник чемпіона світу зі спідвею в 87 600 $ є мізерним - для прикладу, в будь-якій команді футбольної англійської Прем'єр-Ліги за такі сезонні зарплати навіть м'ячі на тренуваннях подавати не будуть...

   Якщо розбити загальну суму, яку отримав Дойл, на дванадцять етапів, отримаємо скромні 7 300 доларів США за гонку. Після цього виникає ще одне запитання - чи справді в BSI й досі задаються запитанням, чому останнім часом багато спідвейних міст Європи відмовляються організовувати етапи на власних стадіонах? Британська фірма має пряме відношення й до Командного Кубку Світу, який вперше за останні декілька десятків року може не відбутись через брак бажаючих брати на себе фінансові витрати по організації змагань.

   Перед тим, як публікувати таблицю гонорарів, варто нагадати, що переможець одного етапу ГП отримує 12 тисяч американської валюти, тоді як спортсмен, який розташовується на 16-й позиції в підсумковому протоколі - 3 400. Гонщики під 17-м і 18-м номерами (резервні) гарантують поповнення своїх на рахунків на суму однієї тисячі лише за участь в презентації. Щоб заробити більше, в них одне сподівання - технічні проблеми в основних учасників, або ж, не дай Бог, травми.

Рейтинг "заробітчан" в Гран-Прі 2017 року:

sportowefakty.pl

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ:

vk.com/speedway24

facebook.com/speedway24.at.ua